Бахчисарай - Ханський Палац

Ханський Палац є основним об'єктом Музею історії та культури кримських татар, що входить до складу Бахчисарайського державного історико-культурного заповідника.

Усеїн Боданінський (1877-1938) - засновник музею в Ханськім Палаці

Музей у Ханськім Палаці був заснований Усеїном Боданінським (1877-1938) - видатним діячем кримськотатарської культури й науки. У революційний час Боданінський зумів домогтися від Тимчасового Уряду постанови про створення тут музею. На посаді директора Музею тюрко-татарської культури (згодом - Бахчисарайського палацу-музею) Боданінський перебував до 1934 р. За недовгий час він устиг провести колосальну роботу з формування колекцій музею, орґанізувати кілька археологічних та етнографічних експедицій, перетворити Палац у науковий центр і популярний екскурсійний об'єкт. З 1929 р. активна наукова діяльність Боданінського була припинена за вказівкою совєцького режиму (музейну експозицію стали скеровувати від етнографічної до марксистсько-пропаґандистської тематики), незабаром Боданінського усунули з посади, а в 1938 р. розстріляли в Сімферополі поряд з іншими видатними діячами кримськотатарського культурного відродження 1920-х рр.

Перед Другою світовою війною при музеї з'явилася й археологічна станція, що займалася головним чином розкопками "печерних" міст Криму. Початі Боданінським розкопки з тематів Золотої Орди та Кримського ханату не мали продовження в її діяльності, однак створення станції заклало початок науковій школі досліджень пам'яток Південно-Західного Криму, що відносяться до візантійського цивілізаційного кола.

Під час нацистської окупації музей продовжував роботу; при відступі нацисти серйозно розграбували музейні колекції. Совєцька адміністрація, що прийшла на зміну німецької, протягом першого ж місяцю провела тотальну депортацію кримських татар. Лунали неофіціяльні "пропозиції" слідом за цим зруйнувати й основну історичну пам'ятку виселеного народу. 

Палац був врятований від знищення зусиллями учениці Боданінського Марії Кустової, що спромоглася довести необхідність збереження Палацу хоча б з того мотиву, що завдяки Пушкіну він прославився на весь світ. Пам'ятник залишився недоторканим і незабаром Бахчисарайський Палац-музей став одним з найбільш відвідуваних туристичних об'єктів Криму - число відвідувачів наближалося до мільйона в рік. Розповідь про кримськотатарську історію на пам'ятниках Палацу велася з ідеологічних міркувань у винятково неґативному контексті, але одночасно в 1960-х рр. розпочалася перша науково обґрунтована професійна реставрація, що сприяла збереженню унікальних споруд. Серйозна наукова праця велася в археологічному підрозділі музею, що з 1955 р. став іменуватися Бахчисарайським історико-археологічним музеєм (з 1979 - історико-архітектурним).

У 1990 р. на базі цієї установи був створений Бахчисарайський державний історико-культурний заповідник. З 1996 р. до нього на правах філій уходять Музей історії та культури кримських татар разом із Музеєм археології та "печерних" міст. Як відділи при Заповіднику працюють ще два музеї: Художній та Дім-музей Ісмаїла Гаспринського. Заповідник, як і в попередні роки, знаходиться в першій трійці найбільш відвідуваних туристичних об'єктів Криму (поряд із Лівадійським Палацем-музеєм і Алупкінським палацево-парковим музеєм-заповідником), приймаючи нині близько 300.000 гостей щороку.

Заповідник розширює обшар діяльності, прагнучи не тільки утримати своє місце серед найбільших музеїв Криму, але і придбати статус центру наукових досліджень із кримськотатарської тематиці.

Необхідність поновлення вишукувань, початих Усеїном Боданінським, має результатом проєктування нових музейних підрозділів на базі древніх пам'яток міста: розробляються концепції історичного музею в Салачику та меморіяльного центру в Ескі-Юрті. Іншим важливим напрямком робіт є діяльність з охороні історичних пам'яток, зокрема, їхня реставрація. У 2003 р. у Палаці почалася нова черга реставраційних робіт у зв'язку з підготовкою до внесення Ханського Палацу до Списку Всесвітньої Спадщини UNESCO.

Структура Заповідника:

МУЗЕЙ ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ КРИМСЬКИХ ТАТАР (філія)

- Історичний відділ

- Етнографічний відділ

МУЗЕЙ АРХЕОЛОГІЇ ТА "ПЕЧЕРНИХ" МІСТ (філія)

- Відділ археології

- Відділ "печерних" міст

- Відділ археології середньовічного міста

ВІДДІЛИ ЗАПОВІДНИКА:

- ХУДОЖНІЙ МУЗЕЙ

- ДІМ-МУЗЕЙ ІСМАЇЛА ГАСПРИНСЬКОГО

- Відділ фондів і реставрації 

- Відділ екскурсійного обслуговування

- Відділ охорони культурної спадщини

- Історико-меморіальний музей "Поле Альмінської битви"

ЗАПЛАНОВАНІ ВІДДІЛИ:

- Історико-археологічний музей "Салачик

- Музей духовної культури "Есі-Юрт"