Бахчисарай - Бахчисарайський Ханський Палац - Офіційний сайт : Постання Кримського ханату

Заснування Кримського ханату Хаджи Ґераєм

Срібна монета Хаджи Ґерая, карбована в Кирк-Єрі (1454). В центрі - тамга, що її Хаджи Ґерай впровадив як нову державну символіку

У другій половині 14 ст. Золота Орда увійшла до періоду смут та усобиць. У той самий час у її Кримськім улусі навпаки починалася епоха процвітання: кримські гендльові шляхи стали частиною мережі пожвавленого міжнародного товарообігу. Економічне піднесення, формування на Кримі окремого місцевого етносу, відокремлення краю від решти ординських земель призводили до перетворення Криму на незалежну державу. У середині 15 ст. кримський престол перейшов до непідвладного Орді правителя: Хаджи Ґерая, нащадка ординських намісників Криму, що походили з роду Чинґіз-хана (і через те мали право спадкувати монарший титул).

Хаджи Ґерай почав змагання за престол ще наприкінці 1420-х рр. Йому протистояли як ординські хани, так і конкуренти нижчого ранґу. Проте він спромігся вийти переможцем і в 1449 р. остаточно затвердився на троні. Столицею нової держави - Кримського ханату - він визначив Кирк-Єр. Так долина ріки Чурук-Су з реґіонального центру стала загальнодержавним. Наразі неможливо чітко встановити, де саме розташовувалася ставка першого кримського хана. Радше за все, вона могла знаходитися в селищі Салачик у долині поблизу фортеці Кирк-Єр. На користь цього свідчить той факт, що по смерті Хаджи Ґерая в 1466 р. його було поховано саме в Салачику.

Менґлі I Ґерай - правитель усіх володінь колишньої Орди

Розбудова Девлет-Сарая в Салачику (1490і-1500і)

Мавзолей Хаджи Ґерая, збудований Менґлі I Ґераєм в Салачику

Син Хаджи Ґерая, Менґлі I Ґерай, пішов у своїх планах далі ніж його батько. Він постановив здобути владу не тільки на Кримі, але й в усій колишній імперії. Це йому вдалося. У 1502 р., після десятиліть завзятої боротьби, Менґлі I Ґерай розгромив останнього ординського хана й оголосив, що відтепер приймає на себе його титул хакана - хана над ханами, а інакше кажучи, стає спадкоємцем престолу Джучи.

Таким чином статус адміністративного центру в долині Чурук-Су підвищився ще раз: відтепер столиця Криму стала (принаймні, номінально) столицею величезної імперії, що простиралася від прикаспійських пісків до уральської тайги. За багатьма причинами Криму так і не удалося насправді підкорити собі колишні ординські володіння, однак ханську столицю було оздоблено відповідно до її нового високого статусу.

На зламі 15 і 16 століть Менґлі I Ґерай звів у селищі Салачик новий ханський палац (не виключено, що ця нова споруда постала на місці колишньої ставки Хаджи Ґерая). Цей палац був названий Девлет-Сарай.

Поруч із ним постали будівлі, властиві саме столичному місту: соборний мечет, фамільна усипальниця ханської династії (збудована над могилою Хаджи Ґерая) та реліґійний навчальний заклад Зинджирли-медресе. На висічених у камені написах, що їх було вмуровано в портали палацу й мавзолею, Менґлі I Ґерай титулувався високим чином хакана. У 1515 р. Менґлі I Ґерай навіки ліг у побудований їм самим мавзолей, а Девлет-Сарай був головним місцем перебування для його наступників ще кілька десятиліть.