Бахчисарай - Ханський Палац

Малий Ханський мечет: вид із Гаремного дворика

Державною реліґією Кримського ханату був суніцький Іслам ханафіцького мазгабу. Повноваження провідника кримської мусульманської громади належали муфтію. Він був надзвичайно значущою постаттю не тільки в духовнім, але й у політичному житті країни, оскільки саме він оцінював відповідність тих чи інших законодавчих актів віровченню та правовим нормам Ісламу. Муфтій Криму був незалежний від ханської влади, підпорядковуючись не ханові, а безпосередньо вищому реліґійному чину - халіфу (цей титул з 1517 р. належав турецьким султанам). Висновки муфтія були обов'язковими до виконання. Відомі випадки, коли при виникненні суперечок між членами ханського роду з приводу права на престол муфтій приймав остаточне рішення про те, хто мусить зійти на трон - і претенденти, що сперечалися, підкорялися його слову.
Бахчисарай був центром реліґійного життя країни. Тут розташовувалися медресе - реліґійні навчальні заклади (й серед них - давнє славетне Зинджирли-медресе), азіси (святі місця) і щонайменше три десятки мечетів. Діяльність духовних наставників не обмежувалася богослужіннями - вони відповідали також і за освіту молоді. По школах-мектебах у Бахчисараї йшло навчання дітей писемності.

Портал при вході до мечету,  прикрашений написом з ім'ям Селямета II Ґерая

Примітною особливістю реліґійного життя ханської столиці була наявність тут кількох громад дервішів (софу) - членів містичних братств, що намагалися осягти таємниці буття через особливі ритуали - колективні моління й танці. Дервіші мали в місті кілька текіє - свого роду монастирів. Прихильники суфізму траплялися й у ханській родині. Зокрема, суфіями були Мехмед IV Ґерай (1641-44; 1654-66) та Хаджи Селімо I Ґерай (1671-78; 1684-91; 1692-99; 1702-04).

Характерною рисою, притаманною ханській адміністрації, була її толерантність стосовно послідовників інших віровчень - вельми рідкісне явище в світовій історії тих часів. До складу кримського населення входили, крім мусульман, групи християн грецького, вірменського і римського закону, караїмів і юдеїв. Факти реліґійних переслідувань з боку держави в Кримському ханаті невідомі. Навпаки, деякі з кримських ханів навіть надавали фінансову допомогу грецькому монастирю, розташованому в околицях фортеці Кирк-Єр. Усі немусульманські громади Криму мали власне судочинство. Шаріяцькому суду підлягали лише найтяжчі злочини. 

Міхраб Малого Ханського мечету

Малий Палацевий мечет має безліч цікавих архітектурних особливостей, зокрема - вітрильний купол, побудований з особливої легкої цегли плінфи. Головним об'єктом у мечету є міхраб: ніша в південній стіні будівлі. Міхраб орієнтовано на священне місто Ісламу - Мекку; до нього під час служби спрямовані очі людей що моляться. Вирізаний у камені орнамент верхньої частини міхрабу відтворює уявлення середньовічних ісламських теологів про Всесвіт: сім різьблених орнаментованих пасів відповідають сьома рівням небес. 

Печатка Сулеймана в Малому Ханському Мечеті

Над міхрабною нішею в стіні розміщений вітраж, прикрашений ориґінальним знаком, що складається з двох трикутників, накладених один на один. Цей знак використовується в багатьох культурах світу, будучи різним чином трактований в кожній окремій культурі. У традиціях мусульманських народів цей знак зветься "Печатка Сулеймана". Кримські татари використовували цей символ із давніх часів, прикрашаючи їм надгробки, вікна культових будинків, монети та ювелірні вироби