Бахчисарай - Бахчисарайський Ханський Палац - Офіційний сайт : Літня альтанка

До 19 ст., коли між колонами Літньої альтанки з'явилися дощаті стінки й вітражі, альтанка складала одне ціле з Басейним двориком, що тепер видно за її вікнами. Альтанка й дворик становили разом один з рекреаційних комплексів, вельми характерних для Ханського Палацу. Подібні місця для відпочинку мали вигляд тінистих закритих двориків, оточених стінами, наповнених багатою рослинністю й квітниками. В них споруджувалися альтанки, павільйони, фонтани і басейни. Декоративні сади були важливим компонентом архітектурного ансамблю Ханського Палацу, займаючи значну частину його площі.

Фраґмент мармурового фонтана

в Басейному дворику

У Літній альтанці й Басейному дворику збереглися два фонтани, вирізаних із білого мармуру. Один з них, що стоїть у Літній альтанці, розміщено в центрі невеликого квадратного басейну. Другий, розташований у Басейному дворику, за своєю формою дуже схожий зі славетним "Фонтаном сліз", але, на відміну від нього, доповнений своєрідним каскадом - мармуровим різьбленим жолобом. Цім каскадом чиста вода з фонтану тече до басейну, над котрим у минулому стояла легка дерев'яна альтанка.

Комплекс Літньої альтанки й Басейного дворика, де панувала прохолода й дзюрчала вода, був перфектним місцем для відпочинку, де хани зі своїми наближеними могли вести бесіди, улаштовувати легкі трапези, слухати музику.

Сторінка кримської рукописної книги 18 ст.

Придворне життя в Ханському Палаці відзначалося інтеллектуалізмом у стилі своєї епохи. Дуже популярними темами для бесід на дозвіллі були містика, астрологія, філософія, а також поезія - в цьому випадку мали місце і своєрідні поетичні змагання між віршотворцями.
При ханському дворі мешкало чимало поетів. Імена деяких з них відомі з авторських підписів під епітафіями Ханського цвинтаря, розписів Великого Ханського мечету. Взагалі, література (й особливо красне письменство) була вельми розвинутою галуззю кримськотатарської культури. В країні створювалися історичні праці (на кшталт життєписів ханів, складених Раммал-Ходжой та Мухаммедом Різою, описів окремих епізодів історії на зразок праці Мехмеда Сенаї), наукові вишукування з теології, юриспруденції, мовознавства тощо.

Час від часу в якості поетів виступали й самі хани. Деякі з членів роду Ґераїв мали неабияке літературне дарування. Зазвичай вони приховували свої царствені імена під псевдами - наприклад, Гази II Ґерай був відомий шанувальникам поезії (а також музики) як Газаї, Мехмед IV Ґерай - як Кямиль (мав він також інше псевдо - Софу), в імені Резмі слухачі впізнавали Багадира I Ґерая, а в Ремзі - Хаджи Селіма I Ґерая. Віршовані твори складали й принцеси з роду Ґераїв - як, наприклад, Хан-Заде-ханим, сестра Газаї, вона ж дружина Резмі й мати Ремзі.

Історичні хроніки, написані в Кримському ханаті, є безцінними джерелами відомостей для сучасних істориків, а поетичні твори кримських авторів ханської доби (досить маловідома частина культурної спадщини кримських татар) нині починають публікуватися в Криму в віршованих перекладах.

Хоча ханська поезія й невідома абсолютної більшості читачів, літературні переклади ханських творів існують вже досить давно. Українська література може пишатися тим, що один з її найвидатніших представників - Іван Франко - збагатив її своїм перекладом деяких творів великого кримського поета й правителя - Гази ІІ Ґерая:

Гази II Ґерай (Газаї) - поет та великий правитель

ГАЗАЇ (Гази II Ґерай)

Проста душа для нас ліпша як простий ріст,; Від чорних брів міліший конський хвіст*.; До луків тужимо ми все й до гострих стріл,; Більш ніж до гарних лиць та до жіночих тіл.; Товариш наш - меч гострий та твердий,; Байдуже до пухких та білих нам грудий.; Ми серце до коня в'яжем, що бистро ніс,; Не до маленьких ніг та золотистих кіс.; Острогами коня зіпнем, хай бистро грає,; А жадна Пері нас очима не спіймає.; Ми присвятилися війні й боям святим,; Рум'яне личко й стан дівочий - менше з тим!; Душа в нас кождого лиш боротьби жадить,; Замість води й вина нам кров ворожу пить!

Переклад Івана Франка: * Так зв. бунчук, що служив татарам за воєнний стяг (Прим. І. Франка)

РЕЗМІ (Багадир I Ґерай)

Щедротна доля нечестивим! Чесним - скупа на виказ.

Скарбівня знань до тіла втіх облесним - скупа на виказ.

Мій зір тьмяніє від сльози зажури на ніч кромішню:

Щока люблянки сяєвом нещезним - скупа на виказ.

Мені алмазну товч у рани сипле жорстока доля,

А зцілювати зціленням чудесним - скупа на виказ.

Вірша Резмія вуглиться чернетка на попіл болю, -

Душа ж, узята полум'ям небесним, - скупа на виказ.

Переклад Валерія Ляхевича

КЯМІЛЬ (Мехмед IV Ґерай)

Повім тобі про горе потаємне:

Вточила доля через край мені

Журби, - аж явне в зорі потаємне.

Звільни з жалів і втіху дай мені!

Я - вгорнений в шалицю світоброда,

Я - всім чужий і ниций світоброда,

Я - зійшлий на стежиці світоброда, -

Хоч кріхту співчуття украй мені!

Не руш душі, що прагне милосердя,

На крівцю сліз не перетворюй; стрверди

Свою гостинність - і хай будуть щедрі

Твої долоні: цим зарай мені.

В очах моїх - відсвітні серця рани,

А в мізку від твоїх докорів шрами,

Тараниш мені совість і - тираниш...

Скінь тінь твою, мов птах Гумай, мені!

Кяміль рече: ти маєш слово чемне,

Ти - джерело доброчину недремне, -

І я прийшов до тебе недаремне:

Ти хліб потреб переламай мені!

МЕНҐЛІ II ҐЕРАЙ

Б'ємося ми в тенетах, мордуємся в кайданах,; Бо в рабстві у чорнизни кучериків коханих.; Коли б на трона сіла вродливиця бездушна -; Стояли б ми у брами прошаччям голодраним.; Щоб пилом ніжок ніжних одтінювати очі,; Красуню виглядаєм і звечора, і зрана.; Продати нас чужинцю за гріш - простіш немає,; Бо ми трояндоликій - даремщина неждана!..; Якби ці вірші схвальність у Навої дістали, -; Зрадів би Крим за мене, Менглі Герая, хана.



Джерело віршованих текстів:
Окрушина сонця: Антологія кримськотатарської поезії XIII-XX ст. - К.: Головна спеціалізована редакція літератури мовами національних меншин України, 2003.