ІСТОРІЯ ПАЛАЦУ
- Історія Бахчисарая
- Історія Палацу
 ВИДИ ПАЛАЦУ

- Схема Палацу

ГОЛОВНІ ОБ'ЄКТИ

Палацевий майдан

Ханський мечет

Лазня Сари-Ґюзель

Портал Демір-Капи

Зала Дивану

Літня альтанка
Малий мечет
Золотий фонтан
"Фонтан Сліз"
Гаремний корпус
Житлові покої

СОКОЛИНА ВЕЖА

Ханський цвинтар
Дюрбе Діляри
КРИМСЬКІ ХАНИ
- Рід Ґераїв
- Перелік імен
- Хронологія
МУЗЕЙ У ПАЛАЦІ
- Заповідник
- Контакти
- Режим роботи
 

БАХЧИСАРАЙСЬКИЙ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК

Бахчисарай - Ханський Палац

музейний веб-сайт

СОКОЛИНА ВЕЖА

Соколина вежа

Вид із Перського дворика

Над будівлями Палацу здіймається Тоган-Кулеси (Соколина вежа). Вищі за неї лише шпилі мінаретів Великого Ханського мечету.

Назва вежі пов'язана з тим, що в цьому приміщенні в ханські часи нібито утримували ханських ловчих птахів. Такий переказ цілком правдоподібний: полювання з ловчим соколом було вельми популярна на ханськім Кримі; в числі дорогоцінних подарунків кримським ханам з Польщі та Московії нерідко фіґурують рідкі породи соколів - найвище цінувалися полярні білі кречети. Соколів, що їх приручали, прийнято було тримати в просторих приміщеннях (іноді підлогу заливали водою, аби привчити птаха сідати на руку хазяїна). Соколина вежа цілком відповідала цім вимогам: усередині спорудження порожнє; лише гвинтові дерев'яні сходи ведуть до верхнього майданчику (з которого, до речі, відкривається чудовий краєвид на місто й Палац).

Білий кречет - найцінніший мисливний сокіл

Robert Bateman

Gallery One

Вежу розташовано в Перськім дворикі. Це був свого роду "парк відпочинку" Ханського Палацу - тут серед садів стояли альтанки, фонтани, лазні. Ця відокремлена, оточена високою стіною частина Палацу була чудовим місцем для прогулянок кримських правителів - не виключено, що такі прогулянки проходили в супроводі родини: Перський дворик сусідить із Гаремом, куди веде широка хвіртка в стіні.

Після нещодавнього ремонту вежі в гостей Палацу з'явилася рідкісна можливість озирнути околиці майже з височи соколиного польоту.

© Б.Д.І.К.З. 2004
Тексти © Олекса Гайворонський, 2004